Нові технології кріотерапії

У державних установах України впровадження технології кріотерапії здійснюється протягом останніх 15 років, що спричинене нестачею наукових клінічних досліджень, що виводять результати застосування даного методу на доказовий рівень, а також високою вартістю кріотерапевтичного обладнання.

У лікувальній практиці Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України» метод загальної кріотерапії використовується з моменту придбання у 2008 році кріокамери «Cryo Therapy Chamber«Zimmer Midizin Systeme» (-110ºС)» (Німеччина). Кріокамера з охолодженим до -110ºС повітрям є оптимальною установкою для проведення кріотерапевтичних процедур. Вплив відбувається на всю поверхню тіла, включаючи голову, у зв’язку з чим відсутня різниця градієнтів температур.

Будова камери дозволяє відпускати групові процедури, що є важливим психотерапевтичним фактором. Перебування в передкамері з температурою -60^оС передбачає підготовку організму до температури в основній камері.

За стандартною методикою (Р. Фріке) час перебування в основній камері становить не більше 3 хвилин, при цьому терапевтичний ефект досягається при зниженні поверхневої температури шкіри до +2ºС. Однак при проведенні термометрії після сеансу кріотерапії зафіксовано, що перебування в камері протягом цього часу часто супроводжується меншим зниженням температури шкіри. Це може перешкоджати виникненню бажаних ефектів. У ході нашої практики встановлено, що для того, щоб досягти необхідного зниження температури, часто потрібно 3,5, а іноді й 4 хвилини перебування в основній камері.

Під керівництвом д.мед.н., д.держ.упр., проф., Заслуженого лікаря України Панченка О.А. розроблено методику загальної повітряної кріотерапії, за якої тривалість перебування пацієнта в передкамері перед входом до основної камери становить 30 с, після виходу з неї – 10 с; перебування в основній камері: 1-й день – 30 с, 2-й день – 1 хв, 3-й день – 2 хв, 4-й та наступні дні – 3-4 хв; кількість процедур в курсі складає від 20 до 30. Дана методика продовжує час перебування в передкамері (-60ºС) до 30 секунд, дозволяє пацієнтові адаптуватися до температури основної камери (-110ºС), сприяє зменшенню вологості на поверхні тіла, що знижує вологість повітря в основній камері, тим самим запобігаючи виникненню обморожень, а спосіб контролю системи терморегуляції дозволяє за допомогою оцінки фактичного приросту сумарної поверхневої температури тіла вибирати оптимальний режим кріопроцедури індивідуально для кожного пацієнта.

За наслідками проведених досліджень В.О. Онищенко у 2011 році було захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук «Вивчення механізмів та оцінка фізіологічних реакцій організму людини при впливі ультранизьких температур у рамках кріоекстремальної терапії» (спеціальність «14.03.03 – нормальна фізіологія»).

У цій роботі зроблено теоретичне узагальнення та вирішено важливу наукову проблему функціонування організму людини в екстремальних умовах навколишнього середовища під впливом ультранизької температури. До цього емпіричний підхід до вивчення загальної кріотерапії на організм людини був недостатньо ефективним, оскільки результати впливу ультранизької температури різноманітні і залежать від ряду екзогенних та ендогенних факторів. Отже, оцінити ефекти та механізми загальної кріотерапії можна лише за умови системного підходу, який може бути здійснений шляхом проведення комплексної оцінки психофізіологічного стану організму людини під впливом ультранизької температури. Встановлено, що ультранизькотемпературний вплив за запропонованою методикою викликає ряд неспецифічних адаптаційно-компенсаторних реакцій системи терморегуляції, кардіо-респіраторної, центральної нервової системи, системи вегетативної регуляції, які призводять до оптимізації функціонування організму, підвищення його функціональних резервів, що проявляється у поліпшенні психофізіологічного стану організму людини.