Генеральний директор ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України»

Доктор медичних наук, доктор наук з державного управління, професор, дійсний член (почесний академік) Національної академії педагогічних наук України, Заслужений лікар України

Народився 08 липня 1962 року у місті Костянтинівка Донецької області. У 1979 році вступив до Донецького державного медичного інститутуім. М. Горького та отримав диплом за спеціальністю «Педіатрія».

Після успішного закінченняуніверситету у1985 році працював лікарем-педіатром, згодом лікарем-психотерапевтом. У квітні-травні 1987 року брав участь у роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі медичної бригади лікарів-реабілітологів, що надавали допомогу оперативному персоналу Чорнобильської АЕС.

1991року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 14.00.18. «Психіатрія» за темою: «Комплексна психотерапія тютюнової залежності».У 1995роцізахистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.00.18. «Психіатрія» за темою: «Реабілітація психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в віддаленому періоді». У2004 році присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «Клінічна інформатика».2006 року Указом Президента України присвоєно вчене звання «Заслужений лікар України». У 2007 році здобув науковий ступінь доктора філософії. У 2020 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.05. «Державне управління у сфері державної безпеки та охорони громадського порядку» за темою: «Державне управління інформаційною безпекою в епоху турбулентності».

У подальшому Олег Панченко – головний лікар Реабілітаційно-діагностичного центру; директор Державної лікувально-профілактичної установи «Реабілітаційно-діагностичний центр»; директор Державного закладу «Медичний центр» Реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України»; директор Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України».

Працював засумісництвомна посадах професора кафедри педагогіки і психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту; доцента, згодом професора кафедри медичної інформатики, біофізики з курсом медапаратури Донецького державного медичного університету ім. М. Горького; головного наукового співробітника наукового відділу Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України»; професора кафедри медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; професора кафедри публічного адміністрування ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».

Нині Олег Панченко–генеральний директор ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України».Заклад надає спеціалізовану медичну реабілітаційну та медико-психологічну допомогу громадянам України з впровадженням новітніх медичних інформаційних технологій, проводить психосоціальну реабілітацію з метою відновлення психічних та психологічних процесів, станів, властивостей особистості, що забезпечують її адаптацію та адекватне функціонування в соціумі, а також проводить наукові дослідження з розробки ефективних методів діагностики, лікування та реабілітації, що впроваджуються у практичну діяльність Закладу, закладів охорони здоров’я, закладів вищої освіти в Україні.

Олег Панченко вже 40 років успішно займається лікувальною, науковою, педагогічною та громадською діяльністю, що спрямована на удосконалення існуючих і розробку новітніх технологій діагностики, лікування, реабілітації та абілітації людини.Основним напрямком діяльності є організація якості надання медико-психологічної допомоги населенню України шляхом відновлення здоров’я особистості, поліпшення її адаптації, зміцнення життєстійкості, збільшення особистісних ресурсів та покращення психологічного благополуччя й соціального функціонування в умовах травми війни.

Наукові інтереси лежать у багатогранній площині: психіатрія, широкий спектр психологічних галузей: клінічна, медична, інженерна, транспортна, психологія діяльності в особливих умовах, нормальна фізіологія, нейрофізіологія, нейрореабілітація й абілітація, психотерапія, спортивна медицина, кріотерапія, функціональна діагностика, медична біофізика, радіаційна медицина, біостатистика, клінічна інформатика, інформаційна безпека,телемедицина, державне управління у сфері охорони здоров’я, державної безпеки та охорони громадського порядку.

У науковому доробку Олега Панченка – понад 900 наукових праць із питань психології, психіатрії, державного управління, реабілітології, інформаційної безпеки, медичної біофізики, клінічної інформатики. Серед них 36 монографій, 17 статей у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus та WebofScience, 4 навчальних посібники, 12 методичних рекомендацій. Має 7 патентів, 6 авторських свідоцтв.

Основні наукові, науково-практичні, методичні праці: «Медико-психологическое обеспечение безопасности и надежности работы персонала атомных электростанций» (1994); «Теоретические и практические аспекты автоматизированной информационной системы «Депрессии»» (2001); «Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat» (2006); «Медицина и Интернет» (2008); «Информационная безопасность личности» (2010); «Информационные технологии в практике врача» (2012); «Криотерапия» (2013); «Применение информационных технологий в современной реабилитологии» (2013); «Современные научные подходы к оценке психофизиологической надежности лиц при выполнении отдельных видов деятельности» (2013); «Информационная безопасность ребенка» (2016); «Чернобыль: уроки… и после…» (2016); «Медико-психологический контроль на автомобильном транспорте» (2017); «Медико-психологическая помощь при постстрессовых состояниях: диагностика, лечение, реабилитация» (2017); «Информационно-психологическая безопасность в эпоху турбулентности» (2020); «Інформаційна безпека в епоху турбулентності: державно-управлінський аспект: монографія» (2020); «Медико-психологічні аспекти реабілітації та абілітації в епоху турбулентності»(2021); «Буквар інформаційної безпеки» (2022); «Актуальні проблеми клінічної та технологічної медицини»(2023); «Інформаційна безпека у сучасному вимірі» (2023).

З 2014 року по теперішній час президент Громадської організації «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга».

Нині Олег Панченко є віце-президентом Української Асоціації Комп’ютерна медицина,членом Наукової ради з проблем психологічної підтримки населення в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України при Відділенні психології та спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України;членом Наукової ради з проблем захисту і підтримки психічного здоров’я населення України при Відділенні психології та спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України; членом об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук; дійсним членом Європейської академії природничих наук (Німеччина,м. Ганновер), членом Академії наук вищої школи України по відділенню «Педагогіки, психології та міждисциплінарних проблем розвитку людини», дійсним членом (академіком) Української технологічної академії по відділенню «Сучасні медичні технології», членом національної спілки журналістів України, членом спеціалізованої вченої ради Д 26.142.04 ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».

Має урядові та галузеві відзнаки: Указом Президента України нагороджений медаллю«За врятоване життя» (2009 р.); Золотою медаллю української журналістики (2010 р.); Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» (2011 р.); почесною нагородою «Ім’я в науці» з врученням диплома і знака «За внесок у Світову Науку», та медаллю імені лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера (2012 р.), грамотами Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних справ України та іншими відомчими відзнаками.